Про контррозвідувальну діяльність
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 12, ст.89 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
N 3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116 )
Цей Закон визначає поняття, правові основи організації та здійснення контррозвідувальної діяльності.
Стаття 1. Поняття контррозвідувальної діяльності
Контррозвідувальна діяльність - спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України. ( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3200-IV від 15.12.2005 )
Стаття 2. Мета і завдання контррозвідувальної діяльності
Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
Завданнями контррозвідувальної діяльності є:
добування, аналітична обробка та використання інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної та іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України;
протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України;
розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян.
Стаття 3. Правова основа контррозвідувальної діяльності
Правову основу контррозвідувальної діяльності становлять Конституція України ( 254к/96-ВР ), чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них нормативно-правові акти.
Стаття 4. Принципи контррозвідувальної діяльності
Основними принципами контррозвідувальної діяльності є:
законність;
повага і дотримання прав та свобод людини і громадянина;
позапартійність;
безперервність;
конспірація, поєднання гласних та негласних форм і методів діяльності;
комплексне використання правових, профілактичних та організаційних заходів;
адекватність заходів щодо захисту державної безпеки реальним і потенційним загрозам;
взаємодія з органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами;
підконтрольність та підзвітність відповідним органам державної влади в межах, передбачених законом.
Стаття 5. Право на здійснення контррозвідувальної діяльності
Спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України.
Окремі контррозвідувальні заходи виключно в інтересах забезпечення охорони державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, а також забезпечення безпеки своїх сил і засобів, інформаційних систем та оперативних обліків можуть проводити розвідувальні органи України та Управління державної охорони України, яким законами України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ) та "Про розвідувальні органи України" ( 2331-14 ) надано право здійснювати оперативно-розшукову чи розвідувальну діяльність.
Правоохоронні та інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації України, незалежно від форми власності, в межах, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами, сприяють органам і підрозділам Служби безпеки України у проведенні контррозвідувальної діяльності в інтересах забезпечення державної безпеки.
Здійснення контррозвідувальних заходів іншими суб'єктами, крім визначених цим Законом, забороняється.
Стаття 6. Підстави для проведення контррозвідувальної діяльності
Підставами для проведення контррозвідувальної діяльності є:
1) наявність достатньої інформації, що потребує перевірки за допомогою спеціальних форм, методів і засобів, про:
здійснення розвідувальної діяльності проти України спеціальними службами іноземних держав, а також організаціями, окремими групами і особами;
посягання на державний суверенітет, конституційний лад і територіальну цілісність України;
терористичні посягання чи терористичну діяльність, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
2) виконання визначених законом завдань щодо:
контррозвідувального забезпечення економічного, інформаційного, науково-технічного потенціалу, оборонно-промислового і транспортного комплексів та їх об'єктів, національної системи зв'язку, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, військово-технічного співробітництва, дотримання міжнародних режимів нерозповсюдження, а також закордонних дипломатичних установ України і безпеки громадян України за кордоном;
контррозвідувального захисту органів державної влади, правоохоронних і розвідувальних органів, охорони державної таємниці;
захисту посольств і представництв іноземних держав в Україні та їх співробітників від терористичних посягань;
вивчення і перевірки осіб, які оформлюються для допуску до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках чи залучених до конфіденційного співробітництва;
забезпечення власної безпеки, у тому числі співробітників органів та підрозділів, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, членів їх сімей та осіб, які допомагають і сприяють у здійсненні контррозвідувальної діяльності;
інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (щодо загроз державній безпеці України);
3) потреба виявлення технічними засобами і припинення роботи радіоелектронних та інших пристроїв, функціонування яких створює загрози державній безпеці України чи передумови до витоку інформації з обмеженим доступом, а також радіовипромінювань радіоелектронних засобів, що використовуються у протиправних цілях.
Підставами для проведення контррозвідувальних заходів розвідувальними органами України та Управлінням державної охорони України є виконання визначених законом завдань щодо забезпечення охорони (захисту) державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, а також забезпечення безпеки своїх сил і засобів, інформаційних систем та оперативних обліків.
Інформація про підстави, зазначені у цій статті, може міститися у заявах і повідомленнях громадян, осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, посадових та службових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації; у матеріалах органів дізнання, досудового слідства та суду; у запитах, інформаціях та матеріалах спеціальних служб і правоохоронних органів іноземних держав, міжнародних установ і організацій; матеріалах правоохоронних органів та інших органів державної влади України щодо загроз державній безпеці України, матеріалах Служби безпеки України щодо організації, здійснення, форм і методів терористичної, розвідувальної та іншої діяльності на шкоду державній безпеці України; у запитах визначених Кабінетом Міністрів України повноважних державних органів, установ та організацій щодо надання допуску особам до державної таємниці і
роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.
Стаття 7. Функції і повноваження органів, підрозділів та співробітників Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність
Функції органів, підрозділів та співробітників Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, визначаються Законом України "Про Службу безпеки України" ( 2229-12 ).
Для виконання визначених законом завдань та за наявності підстав, передбачених статтею 6 цього Закону, в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право:
1) здійснювати контррозвідувальний пошук, оперативно-розшукові заходи з використанням оперативних та оперативно-технічних сил і засобів, опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу; ( Пункт 1 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3200-IV від 15.12.2005 )
2) виявляти, фіксувати і документувати гласно і негласно розвідувальні, терористичні та інші посягання на державну безпекуУкраїни, вести їх оперативний облік, здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;
3) проводити контррозвідувальні операції та відповідні оперативні і оперативно-технічні заходи з метою попередження,своєчасного виявлення і припинення розвідувально-підривної, терористичної та іншої протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України;
4) мати гласних і негласних штатних і позаштатних працівників, створювати з метою конспірації підприємства, установи та організації, використовувати документи, що зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів органів та підрозділів, що здійснюють контррозвідувальну діяльність;
5) витребовувати, збирати і вивчати, за наявності визначених законом підстав, документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України;
6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною другою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), - лише за рішенням суду, без розголошення третій стороні, а у випадках, передбачених частиною третьою статті 8 зазначеного Закону, - у порядку, погодженому з Генеральним прокурором України та Головою Верховного Суду України; ( Пункт 6 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3200-IV від 15.12.2005 )
7) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях:
осіб, підозрюваних у підготовці чи проведенні розвідувально-підривної, терористичної діяльності та вчиненні інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції органів Служби безпеки України, - на строки і в порядку, що передбачені законами України;
осіб, які проникли на об'єкти та у місця, що охороняються органами і підрозділами Служби безпеки України, - на строк до трьох годин, а у разі нагальної необхідності запобігання злочинові чи його припинення та з метою встановлення особи - до сімдесяти двох годин з повідомленням про це суду протягом 24 годин з моменту затримання для перевірки обгрунтованості цього запобіжного заходу.
Проводити особистий огляд вказаних осіб та огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або є небезпечними для життя і здоров'я людей;
8) виключно
Похожие новости
