Flot3000

 Начало

     5)  проводити  операції  по  захопленню злочинців, припиненню злочинів,  розвідувально-підривної  діяльності спецслужб іноземних держав,  організацій  та  окремих  осіб;  ( Пункт 5 частини першої статті  8  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 );

     6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин  вчиненого  або  такого,  що готується, злочину, а  також  збирати  відомості  про  протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;

     7)  негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого  злочину,  документи  та  інші  предмети,  що  можуть бути доказами  підготовки  або  вчинення  такого злочину, чи одержувати розвідувальну   інформацію,   у   тому  числі  шляхом  проникнення оперативного  працівника  в  приміщення,  транспортні  засоби,  на земельні  ділянки;  (  Пункт 7 частини першої статті 8 із змінами, внесеними  згідно  із Законами N 965-IV ( 965-15 ) від 19.06.2003, N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003 );

     8)  здійснювати  проникнення  в  злочинну  групу   негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім,  із збереженням в таємниці  достовірних  даних  щодо  їх особистості.

     Про необхідність такого проникнення виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного органу; (  Пункт  8  частини  першої статті 8 в редакції Закону N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 );

     9) знімати інформацію з каналів зв'язку,  застосовувати  інші технічні засоби отримання інформації;

     10)  контролювати  шляхом  відбору  за   окремими    ознаками телеграфно-поштові відправлення;

     11) здійснювати візуальне спостереження в громадських  місцях із  застосуванням  фото-,  кіно-  і  відеозйомки,   оптичних    та радіоприладів, інших технічних засобів;

     12)   мати   гласних   і  негласних  штатних  та  позаштатних працівників;  (  Пункт  12  частини  першої  статті  8 із змінами, внесеними   згідно   із   Законом  N  2246-III  (  2246-14  )  від 18.01.2001 );

     13) встановлювати конфіденційне співробітництво з особами  на засадах добровільності;

     14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються  або  вчинені, та загрозу безпеці суспільства і держави;

     15)  використовувати  за  згодою    адміністрації    службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло,  інші  приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

     16) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати  документи,  які  зашифровують  особу  чи  відомчу належність  працівників,  приміщень   і    транспортних    засобів оперативних підрозділів;

     17) створювати і  застосовувати  автоматизовані  інформаційні системи;

     18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні  засоби та вогнепальну  зброю  на  підставах  і  в  порядку,  встановлених законами   про   міліцію,  Службу  безпеки,  Державну  прикордонну службу  України,  державну охорону органів державної влади України та  посадових осіб. ( Пункт 18 частини першої статті 8 із змінами, внесеними   згідно   із  Законами  N  2246-III  (  2246-14  )  від 18.01.2001,  N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року ).

      Негласне  проникнення  до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з  каналів  зв'язку,  контроль  за  листуванням, телефонними   розмовами,  телеграфною  та  іншою  кореспонденцією, застосування  інших   технічних   засобів   одержання   інформації проводяться  за  рішенням  суду,  прийнятим  за поданням керівника відповідного оперативного  підрозділу  або  його  заступника.  Про отримання такого  дозволу  суду  або про відмову в ньому зазначені особи  повідомляють  прокурору  протягом  доби.  Застосування  цих заходів  проводиться  виключно  з  метою  запобігти  злочинові  чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної  справи,  якщо іншим  способом  одержати  інформацію  неможливо.  За результатами здійснення зазначених  оперативно-розшукових  заходів  складається протокол  з відповідними додатками,  який підлягає використанню як джерело  доказів  у  кримінальному  судочинстві.  (  Частина друга статті  8  в  редакції  Законів N 2549-12 від 07.07.92, N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 ).

     Виключно  з  метою  отримання  розвідувальної  інформації для забезпечення  зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення терористичних  актів, розвідувально-підривних посягань спеціальних служб  іноземних  держав та іноземних організацій зазначені заходи можуть   здійснюватись   в   порядку,  узгодженому  з  Генеральним прокурором  України  та Головою Верховного Суду України. ( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001, N 965-IV ( 965-15 ) від 19.06.2003 ).

     Для  виконання  окремих   доручень    в    ході    проведення оперативно-розшукової  діяльності  можуть  залучатись   працівники інших підрозділів.

     При   виконанні   завдань  оперативно-розшукової  діяльності, пов'язаних  з  припиненням  правопорушень  у   сфері   податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам  податкової  міліції  у  межах  їх компетенції. ( Статтю 8 доповнено  частиною  згідно  із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року ).

     Координацію   дій   щодо  реалізації  прав  підрозділів,  які проводять  оперативно-розшукову  діяльність  з  метою  боротьби  з тероризмом,  здійснює Служба безпеки України. ( Статтю 8 доповнено частиною  шостою  згідно  із  Законом  N  965-IV            (  965-15  ) від 19.06.2003 ).

     Розвідувальним  органам  України надаються права, передбачені частиною  першою  цієї  статті,  крім  пунктів 2, 3, 5, 6, а також пункту  7  в  частині  негласного  виявлення  та фіксування слідів тяжкого   або   особливо  тяжкого  злочину,  документів  та  інших предметів,  що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину.  (  Статтю  8 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005 )

     Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності

      У  кожному  випадку  наявності   підстав    для    проведення оперативно-розшукової діяльності  заводиться  оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником  органу  внутрішніх  справ,  служби безпеки, Державної прикордонної   служби   України,  охорони  вищих  посадових  осіб, оперативного   підрозділу  податкової  міліції,  органу,  установи виконання  покарань  розвідувального  органу  Міністерства оборони України або його уповноваженим заступником. ( Частина перша статті 9  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законами  N  85/98-ВР  від 05.02.98,   N   312-XIV  (  312-14  )  від  11.12.98,  N  2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001, N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002, N 662-IV            ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року N 3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005 ).

     Контроль  за  оперативно-розшуковою  діяльністю  здійснюється Міністерством      внутрішніх      справ      України,     Службою безпеки  України,  спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Управлінням державної  охорони  України,  Державною  податковою адміністрацією України,   Державним  департаментом  України  з  питань  виконання покарань,  розвідувальним  органом  Міністерства  оборони України. (  Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N  85/98-ВР  від  05.02.98;  N  312-XIV  (  312-14 ) від 11.12.98, N  3111-III  (  3111-14  ) від 07.03.2002, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N  3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005 ).

     На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, переховується  від  органів розслідування, суду або ухиляється від відбування  кримінального  покарання,  безвісти  зникла,  ведеться тільки    одна    оперативно-розшукова   справа.   Без   заведення оперативно-розшукової   справи   проведення  оперативно-розшукових заходів,  крім  випадку,  передбаченого  частиною  четвертою  цієї статті,  забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься   постанова,   яка   затверджується   начальником   або уповноваженим  заступником  начальника  органу  внутрішніх  справ, служби  безпеки, прикордонної служби, Управління державної охорони України,  розвідувального  органу  Міністерства  оборони  України, оперативного  підрозділу  податкової  міліції, органу або установи виконання  покарань.  У  постанові  зазначаються  місце  та час її складання,  посада  особи,  яка  виносить  постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи. ( Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001, N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N 3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005 ).

     При  перевірці  осіб  у  зв'язку  з  допуском їх до державної таємниці,  а  також до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках   оперативно-розшукова   справа   не  заводиться.  Така перевірка  повинна  тривати  не  більш  як  один місяць. ( Частина четверта  статті  9  в  редакції Закону N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 )

     Під   час   здійснення  оперативно-розшукової  діяльності  не допускається  порушення  прав  і  свобод людини та юридичних осіб. Окремі  обмеження  цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер  і  можуть  застосовуватись  лише  за  рішенням суду щодо особи,  в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, та  у  випадках,  передбачених  законодавством  України,  з  метою захисту  прав  і свобод інших осіб, безпеки суспільства. ( Частина п'ята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2246-III (  2246-14  )  від 18.01.2001, N 965-IV ( 965-15 ) від 19.06.2003,           N 1130-IV ( 1130-15 ) від 11.07.2003 ).

     При  наявності  достатніх  підстав  дозвіл   на    проведення оперативно-розшукової  діяльності  дає    керівник    відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за  законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.

     При  застосуванні  оперативно-розшукових  заходів  працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати  їх  відповідність ступеню  суспільної  небезпеки  злочинних  посягань  та    загрозі інтересам суспільства і держави.

     У  випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в  процесі  здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі,   якщо   причетність  до  правопорушення  особи,  щодо  якої здійснювались   оперативно-розшукові   заходи,  не  підтвердилась, Служба    безпеки    України,    Міністерство   внутрішніх   справ України,  спеціально  уповноважений  центральний  орган виконавчої влади  у  справах охорони державного кордону, Управління державної охорони   України,   Державна   податкова  адміністрація  України, Державний  департамент  України  з  питань  виконання покарань або розвідувальний  орган  Міністерства  оборони  України  зобов'язані невідкладно  поновити  порушені  права  і  відшкодувати  заподіяні матеріальні  та моральні збитки в повному обсязі. ( Частина восьма статті  9  із змінами, внесеними згідно із Законами N 85/98-ВР від 05.02.98,   N   312-XIV  (  312-14  )  від  11.12.98,  N  2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001, N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N 3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005 ).

     Громадяни України та інші особи мають право  у  встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено  здійснення оперативно-розшукової діяльності,  письмове  пояснення  з  приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

     Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки  та  осіб, взятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України. (  Частина десята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 )

     Підрозділи,  що  використовують  автоматизовані  інформаційні системи в оперативно-розшуковій  діяльності,  повинні  забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів розслідування, прокуратури, суду. В місцях  зберігання  інформації  повинна  бути гарантована її достовірність та надійність охорони.

     Одержані     внаслідок    оперативно-розшукової    діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо  вони  не містять інформації про вчинення заборонених законом дій,  зберіганню  не підлягають і повинні бути знищені. Відомості, одержані    внаслідок   оперативно-розшукової   діяльності,   щодо підготовки  до терористичних актів чи їх вчинення окремими особами та групами, зберігаються до 5 років. ( Частина дванадцята статті 9 із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 965-IV ( 965-15 ) від 19.06.2003 )

     Не  підлягають    передачі    і    розголошенню    результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до  законодавства України  становлять  державну  таємницю,  а  також  відомості,  що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення  цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також  особи,  яким  ці  відомості  були  довірені  при здійсненні оперативно-розшукової  діяльності  чи  стали  відомі по службі або роботі,    підлягають    відповідальності    згідно    з    чинним законодавством,   крім   випадків   розголошення   інформації  про незаконні  дії,  що  порушують  права людини. ( Частина тринадцята статті  9  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 2246-III ( 2246-14 ) від 18.01.2001 )