Газета №1000
Це сталось. На першій сторінці газети “Флот України” з’явилась одиниця з трьома нулями. Все почалось у 1992 році 8 червня, коли було проголошено створення Військово-Морських Сил України. Фактично флоту ще не було, а газета почала виходити. Тоді писали про те, яким він буде і що потрібно зробити негайно, щоб ідея не вмерла в “братських” обіймах проросійських адміралів неподіленого Чорноморського флоту. ВМС України створювались у страшних умовах. Це не перебільшення. Той, хто служив — знає, як переслідували тих, хто прийняв присягу. Як приїжджали з Донузлава. Як долали шляхи з Північного і Тихоокеанського флотів.
Зарплатня була маленькою. За відрядження не платили взагалі. Житла не було. Кожен новий корабель ставав приводом для їдких реплік недругів: “Аж… два кораблі…”, “Аж…три кораблі”, “Всього п’ять кораблів”.
Військові кореспонденти газети, як і всі офіцери флоту, спочатку ходили з “крабами” на кашкетах радянського зразка. Потім з’явились тризуби. Потім…
Важко було й самій газеті. Вона заважала тим, хто хотів іншої долі для Севастополя. Від неї відмахувались ті, хто дбав більше про власні посади та вчасні зміни портретів українських президентів у кабінетах. Але було й багато друзів. Серед них не можна не згадати перш за все директора державного видавництва “Преса України” Володимира Олійника чи головного економіста того ж київського підприємства Тетяну Мізерну. Надали допомогу в скрутні часи директор Українського національного ін¬формаційного агентства “Укрінформ” Віктор Чамара, голова правління “Морський реєстр судноплавства” Сергій Чуйков, голова ради директорів міста Севастополя Микола Майчук.
Газета завжди була з флотом. Зараз ми не без гордості кажемо, що всі зарубіжні походи і навчання без флотських журналістів не обходяться.
Тому що минуле стає історією. А ми даємо змогу не тільки інформувати про останні події, але й зберігаємо дух часу для нащадків. І не сприймайте, як недоречний пафос. Той, хто бере підшивку за якийсь з дев’яностих років, з подивом для себе починає згадувати такі речі, які в пам’яті, здавалось, давно стерлись.
Далі буде номер тисяча перший…
Служба інформації “Флоту України”